Lenten Proclamation of His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew
Lenten Proclamation of His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew

+ Bartholomew

By God’s mercy Archbishop of Constantinople-New Rome And Ecumenical Patriarch to the plenitude of the Church

May the grace and peace of our Lord and Savior Jesus Christ, together with our prayer, blessing and forgiveness be with you all!


Most honorable brothers and blessed children in the Lord,

With the good-will and grace of God, the giver of all good things, we are entering Holy and Great Lent, the arena of ascetic struggles. The Church knows the labyrinths of the human soul and the thread of Ariadne, the way out of all impasse – humility, repentance, the power of prayer and the sacred services of contrition, fasting that eliminates the passions, patience, obedience to the rule of piety. And so the Church invites us once again this year to a divinely inspired journey, whose measure is the Cross and whose horizon is the Resurrection of Christ.

The veneration of the Cross in the middle of Holy and Great Lent reveals the meaning of this whole period. The word of our Lord echoes strikingly: “Whoever desires to follow me … let them lift their cross each day and follow me” (Lk 9.23). We are called to lift our own cross, following the Lord and beholding His life-giving Cross, with the awareness that the Lord is the one that saves and not the lifting of our cross. The Cross of the Lord is “the judgment of our criteria,” “the judgment of the world,” and at the same time the promise that evil in all its forms does not have the final word in history. In looking to Christ and under His protection, as the One who permits our struggle, while blessing and strengthening our effort, we fight the good fight, “afflicted in every way, but not crushed; perplexed, but not driven to despair; persecuted, but not forsaken; struck down, but not destroyed” (2 Cor 4.8–9). This is the experiential quintessence also during the present period of the Cross and the Resurrection. We are on a journey to the Resurrection through the Cross, through which “joy has come to the whole world.”

Some of you may wonder why the Church, in the midst of the current pandemic, would add to the already existing health restrictions yet another “quarantine,” namely Great Lent. Indeed, Great Lent is also a “quarantine,” a period that lasts forty days. Nevertheless, the Church does not aim to weaken us further with additional obligations and prohibitions. On the contrary, it calls us to give meaning to the quarantine that we are living as a result of the coronavirus, through Great Lent, as liberation from enslavement to “the things of our world.”

Today’s Gospel reading establishes the conditions of this liberation. The first condition is fasting, not in the sense of abstaining only from specific foods, but also from those habits that keep us attached to the world. Such abstinence does not comprise an expression of contempt of the world, but a necessary precondition for reorienting our relationship with the world and for experiencing the unique joy of discovering the world as the domain of Christian witness. This is why, even during this stage of fasting, the approach and experience of the life of the faithful have a paschal dimension, the taste of the Resurrection. The “Lenten atmosphere” is not depressing, but joyous. It is the “great joy” that was proclaimed as good news by the angel “to all people” at the birth of the Savior (Lk 2.10). This is the unwavering “fulness of joy” (1 Jn 1.4) of life in Christ. Christ is always present in our life – He is closer to us than we are to ourselves – all the days of our life, “unto the end of the ages” (Mt 28.20). The life of the Church is an unshakeable witness to the grace that has come and to the hope of the Kingdom, to the fullness of revelation of the mystery of the Divine Economy.

Faith is the response to God’s loving condescension to us; it is the “Yes” of our whole existence to Him, who “bowed the heavens and descended” in order to redeem the human race “from the slavery of the enemy” and in order to open for us the way toward deification through grace. The sacrificial love for the neighbor and the “care” for the whole creation spring from and are nurtured by this gift of grace. If this charitable love for others and the god-pleasing concern for creation are absent, then my neighbor becomes “my hell” and creation is abandoned to irrational forces, which transform it into an object of exploitation and into a hostile environment for humankind.

The second condition of the liberation promised by Great Lent is forgiveness. Oblivion of divine mercy and God’s ineffable beneficence, breach of the Lord’s commandment that we should become “the salt of the earth” and “the light of the world” (Mt 5.13-14), and a false transformation of the Christian way of life: to all of these attitudes leads a “closed spirituality” that thrives on the denial and rejection of the “other” and of the world, wipes out love, forgiveness and the acceptance of the different. Yet, this barren and arrogant attitude of life is denounced emphatically by the word of the Gospel on the first three Sundays of the Triodion.

It is known that such extremes are especially prevalent during periods when the Church invites its faithful to spiritual discipline and vigilance. However, the authentic spiritual life is a way of internal renewal, an exodus from our selves, a loving movement toward our neighbor. It is not based on syndromes of purity and exclusion, but on forgiveness and discernment, doxology and thanksgiving, according to the experiential wisdom of the ascetic tradition: “It is not food, but gluttony that is evil … not speaking, but idle speech … not the world, but the passions.”

With this attitude and these sentiments,  And we ask for your beseeching supplications, too, for the reopening of the Sacred Theological School of Halki, after a long period of fifty years that has passed since its silence was imposed externally and fully unjustly, as we welcome Holy and Great Lent in the Church, singing and chanting together “God is with us,” to Whom belongs the glory and might to the endless ages. Amen!

Holy and Great Lent 2021

✠ BARTHOLOMEW of Constantinople

Fervent supplicant for all before God

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

To be read in churches on Cheesefare Sunday, March 14, 2021, immediately after the Holy Gospel.





Всечесні браття та чада у Господі благословенні,
З доброю волею і благодаттю життэдавчого Бога, ми вступаємо у святий і великий піст, арену аскетичної боротьби. Церква знає лабіринти людської душі та нитку Аріадни, вихід із усіх глухих кутів – смирення, покаяння, силу молитви та священні служби розкаяння, піст, що виключає пристрасті, терпіння, покору правилу благочестя. І тому Церква ще раз запрошує нас цього року на богонатхненну подорож, мірою якої є Хрест, а горизонтом – Воскресіння Христове.
Поклоніння Хресту посеред святого та великого посту виявляє значення всього цього періоду. Слово нашого Господа вражає: «Хто хоче йти вслід за Мною... нехай візьме щоденно свого хреста і йде за Мною» (Лк. 9:23). Ми покликані підняти власний хрест, слідуючи за Господом і спостерігаючи за Його життєдайним Хрестом, з усвідомленням того, що Господь спасає нас, а не піднімає наш хрест. Хрест Господній – це «суд над нашими критеріями», «суд над світом» і водночас обіцянка, що зло в усіх його формах не має остаточного слова в історії. Дивлячись на Христа і під Його захистом, як на Того, Хто допускає нашу боротьбу, благословляючи і зміцнюючи наші зусилля, ми ведемо добру боротьбу, «в усьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач; переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені» (2 Кор. 4:8-9). Це також квінтесенція досвіду протягом теперішнього періоду Хреста та Воскресіння. Ми вирушаємо у подорож до Воскресіння через Хрест, завдяки якому «радість прийшла до цілого світу».
Деякі з вас можуть задатися питанням, чому Церква в розпал нинішньої пандемії додає до вже існуючих обмежень щодо здоров’я ще один «карантин», а саме великий піст. Дійсно, великий піст – це також «карантин», який триває сорок днів. Тим не менше, Церква не ставить за мету ще більше послабити нас додатковими зобов’язаннями та заборонами. Навпаки, вона закликає нас надати сенс карантину, якого ми переживаємо внаслідок коронавірусу, через великий піст, як звільнення від поневолення «речей нашого світу».
Сьогоднішнє євангельське читання встановлює умови цього визволення. Перша умова – це піст, не в тому сенсі, щоб утримуватися лише від певної їжі, а й від тих звичок, які тримають нас прив’язаними до світу. Таке утримання не є вираженням зневаги до світу, але необхідною передумовою для переорієнтації наших стосунків зі світом та для переживання унікальної радості відкриття світу як сфери християнського свідчення. Ось чому навіть на цьому етапі посту наближення та досвід життя вірних мають пасхальний вимір, присмак Воскресіння. «Велика пісна атмосфера» не гнітюча, але радісна. Це «велика радість», яку ангел оголосив доброю новиною «всім людям» при народженні Спасителя (Лк. 2:10). Це непохитна «повнота радості» (1 Ів. 1:4) життя у Христі. Христос завжди присутній у нашому житті – Він ближчий до нас, ніж ми до нас самих, – усі дні нашого життя, «до кінця віків» (Мт. 28:20). Життя Церкви є непорушним свідченням благодаті, що прийшла, і надії на Царство, повноти розкриття таємниці Божественної ікономії.
Віра є відповіддю на Божу люблячу поблажливість до нас; це «так» усього нашого існування Йому, який «схилив небо і зійшов», щоб викупити людський рід «із рабства ворога» і відкрити нам шлях до обоження через благодать. Жертвенна любов до ближнього та «турбота» про все творіння походять від цього дару благодаті і виховуються ним. Якщо ця доброчинна любов до інших та богоприємна турбота про творіння відсутні, тоді мій ближній стає «моїм пеклом», а творіння віддається ірраціональним силам, які перетворюють його на об’єкт експлуатації та у вороже середовище для людства.
Друга умова визволення, обіцяна великим постом, – це прощення. Забуття божественного милосердя і невимовної Божої благодаті, порушення Господньої заповіді, що ми маємо стати «сіллю землі» і «світлом для світу» (Мт. 5:13-14), і помилкове перетворення християнського способу життя – до всіх цих поведінок веде «закрита духовність», яка процвітає на запереченні та неприйнятті «іншого» та світу, яка знищує любов, прощення та прийняття різних. Проте, це безплідне і арогантне ставлення до життя рішуче засуджується словом Євангелія в перші три неділі Пісної Тріоді.
Відомо, що такі крайнощі особливо поширені в ті періоди, коли Церква закликає своїх вірних до духовної дисципліни та пильності. Однак справжнє духовне життя – це спосіб внутрішнього оновлення, вихід із нашого я, любовний рух до ближнього. Воно базується не на синдромах чистоти та виключення, а на прощенні та розсуді, славослов’ї та подяці, згідно з досвідченою мудрістю аскетичної традиції: «Не їжа, а обжерливість являється злом... не мова, а пустомовство... не світ, а пристрасті».
З таким ставленням та з цими настроями ми поєднуємо наші молитви з усіма вами, улюблені браття та чада, щоб ми остаточно подолали смертельну пандемію та швидко реагували на її соціальні та економічні наслідки. І ми також просимо ваших молитв для відкриття Священної Богословської Школи на Халкі, після тривалого періоду п’ятдесяти років, що минув з тих пір, як її мовчання було запроваджено зовні і абсолютно несправедливо, тоді коли розпочинається у Церкві святий і великий піст, взиваючи та співаючи всі разом «з нами Бог», Кому належить слава і держава в безконечні віки. Амінь!
Святий і великий піст 2021р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас
Share This:

< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Prayer Books
Calendar 2024
Calendar 2024
Prayer Book
Prayer Book


Recent Galleries

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873