The Memory of the Fallen Heroes of the “Heavenly Hundred” is ALIVE at the Spiritual Center of the UOC of the USA
The Memory of the Fallen Heroes of the “Heavenly Hundred” is ALIVE at the Spiritual Center of the UOC of the USA

As the dark sullen clouds slowly sailed across the sky, the bells of the St. Andrew Ukrainian Orthodox Memorial Church in the Spiritual Center of the Ukrainian Orthodox Church of the USA, in South Bound Brook, NJ, began to slowly toll the hour.  Inside the memorial building, His Eminence Archbishop Daniel, Ruling Hierarch of the Western Eparchy of the Ukrainian Orthodox Church of the USA, turned to open the Royal Gates and begin the Divine Liturgy.

A quick glance around the nave made it evident that today something extraordinary was taking place.  As faithful crowded in, they found a spot to stand, peppered amidst the numerous chairs that had been placed inside the church.  Each chair held a small poster with the photo, name, and description of one of the fallen heroes of Ukrainian’s Revolution of Dignity, which occurred in the Maidan of Kyiv, in February of 2014.  Before each photo a votive had prayerfully been placed, which flickered and illuminated each face with warmth.

As the Divine Liturgy began, the clear strong voice of Deacon Myroslav Mykytyuk echoed inside the tall walls of the church, the petitions to God holding a deeper meaning today.

“For the peace of the whole world, for the stability of the holy churches of God, and for the unity of all, let us pray to the Lord.”

Peace and unity, and the stability of the Holy Church of God, were at the forefront of the revolution seven years prior.  The entire situation arose when then President Yanukovych of Ukraine, announced the suspension of plans to have Ukraine join the European Union, in exchange for a pro-Russian agenda.  The people, who yearned for freedom, poured out into the streets to calmly demonstrate against the government, which was acting against the interest of the populace, in favor of a few.   Three months later, security forces mounted attacks on the peaceful protestors gathered on Maidan Square in central Kyiv, mercilessly killing the unarmed individuals, most of whom were shot by hired snipers.  These fallen heroes, who gave their life defending freedom, are now lovingly known as the “Heavenly Hundred”.

“For our deliverance from all affliction, wrath, danger, and necessity, let us pray to the Lord.”

The day’s Gospel Reading, in preparation for Great Lent, was the Parable of the Pharisee and the Tax-Collector.  In his sermon, Archbishop Daniel explained that salvation is attained through humility and faith.  He told of how once in Ukraine, he witnessed an elderly woman get down on her knees and crawl all the way up a hill to a monastery.  When she was approached by individuals who wished to lift her and help her reach her destination, she would wave them off and ask that they leave her to her penance.

While we are not able to physically climb hills to show the Lord our remorse for our sins, His Eminence stipulated that we are nonetheless to look for methods of repentance.  It is through these simple displays of faith, getting on our knees in our icon corners, bemoaning our sinful natures, and asking the Lord’s forgiveness as did the Tax Collector in today’s Gospel Reading, that we can attain salvation.  For even if we follow all the stipulations of the Faith – fasting, tithing, praying… if we do not do it earnestly, from a pure heart, humble, and standing only in judgement of ourselves, and not others, the Lord will not accept our prayers.  We need to be like the Tax Collector, like the elderly woman on her knees, and having reviewed our life, realizing the sins we have committed, humbly, and meekly ask the Lord to forgive us, and to strengthen us so we can abstain from future sins.

Before concluding, Archbishop Daniel brought everyone’s attention to the faces of the Heavenly Hundred which were found around the church.  He stated that these individuals’ lives were cut short due to human greed, and a pharisaical outlook on life.  The same attitude of “I am better than him” is behind much of the evil in the world. 

As Ukrainians, it is our duty to remember the souls who gave up their lives in an attempt to cement freedom for their loved ones.  While the world remembers numerous genocides, wars, famines, and holocausts, the crimes perpetrated against the Ukrainian nation and her people, are all too often erased from history, or rewritten.  While we work to ensure these tragedies do not reoccur, we must always ensure the historic truth is preserved. 

Seven years after the Maidan, Ukraine is still engaged in a low-intensity but nevertheless real war with Russia, which illegally seized Crimea and continues a simmering conflict in the eastern region of the Donbas.  These actions go against any number of treaties and memorandums which were signed in good faith, and yet the world has turned a blind eye.  The current war is reduced to an internal disagreement, a civil war of sorts.  If we do not remember, if we do not proclaim the truth, the truth will be obliterated before our very eyes.  Therefore, His Eminence asked that we pray for these hundred souls, not just today, but, throughout the year, and let them remind us to be faithful to the truth, and to uphold the dignity of humanity, and the fight for freedom, not just in Ukraine, but world-wide.

As the Divine Liturgy continued, even though the faithful rejoiced in the Lord, the mood was melancholy, as they glanced around them at all the faces of those who had died to preserve their right for freedom.  Later, approaching to partake of Holy Communion, the young children stopped to look at a particular photograph, or point to another one across the aisle… the young, too innocent to yet realize why these faces stood before them, were nonetheless mesmerized by the display, realizing from the demeanor of the adults around them that this was something special. 

Nobody complained of aching feet as the service, already two hours long, continued after the Divine Liturgy, with the celebration of a Panakhyda (Memorial Service) for the peaceful repose of the souls of the Heavenly Hundred.  Joining the 100 flickering votives placed upon the chairs before the faces of the reposed, were the flames of the candles which all the faithful now held in their hands as the service began.

Tears flowed freely as His Eminence, joined by the seminarians, stood in the nave and began to sing “Plyve Katcha”, a song now synonymous with the Maidan.  It is a lament.  A sad retelling of a young soldier, who is going off to fight in foreign wars, and his final conversation with the mother he is leaving behind. 

"My dear mother, what will happen to me if I die in a foreign land?"  

Dozens upon dozens of people were killed by snipers in Maidan on February 18th and 20th, 2014 and were buried and mourned in a mass funeral on February 21st, with this song being used to memorialize their lives.

The silence of the church was broken by the low melodic tone of the male voices humming the lament, as the deep voice of Maksym Zhuravchuk sang out the refrain.  Goosebumps arose on those who were standing with candles in the church, and those who were watching the service over the live broadcast via FaceTime.  Adding to the solemnity of the moment, was the poster that stood in the corner of the Mother-of-God, as she sadly spread her veil to protect humanity.  Below her were depicted the faces of the Heavenly Hundred gazing out at the world they’d left behind.

Trying to hold back tears proved futile, as memories of the images of that day arose in everyone’s mind… the innocents with nothing to defend themselves with against the violent onslaught of the riot police.  Images of the unprovoked vicious and violent beatings… bodies dropping under the onslaught of sniper’s bullets… as the bells of the St. Michael’s Golden-Domed Monastery bells rang out in the middle of the night, waking the populace in an ancient medieval method of raising the alarm… four hours the bells rang, warning the people of the danger, raising them from their beds, and calling them to arms.  Many of the injured fled to the monastery where they collapsed for the night, lying unconscious before the icons of the saints and angels who seemed to spread their wings over them, while the priests and monks stood in corners and prayed fervently throughout the night for peace.  All these memories came flooding back and overflowed as tears at the injustices of this world.

The panakhyda continued with His Eminence praying for the souls of the departed, reading out each individual name, not only praying for them, but, acknowledging appreciation for their ultimate sacrifice.

“With the saints give rest, O Christ, to the souls of Thy servants, where there is no pain, nor any sorrow, nor is there any sighing, but life everlasting.”

His Eminence Archbishop Daniel added some incense to the kadyllo and beginning in the front made his way around the church, censing the images of the faces of the departed souls.  Once again, the faithful broke out in tears, as the incense formed clouds, enveloping them, and thinning the lines between the living and the dead, as they all stood together, humbly before the Lord.

Having concluded the solemn and heart-wrenching service, His Eminence thanked all those who had joined them in prayer, especially those who had joined via the Livestream from all over the world.  He invited those present within the church to take one of the votives home with them, place it in their icon corner, and from time to time remember to pray for the souls of those who had lost their lives in the fight for freedom.  As the people came forward for his blessing, Archbishop Daniel passed out little icon cards to everyone, depicting the Mother-of-God with her veil spread over the Heavenly Hundred, as a remembrance, and a reminder to pray for the departed, and that such a tragedy should never be repeated.

“In a blessed falling-asleep, give rest eternal, O Lord, unto Thy departed servants, and make their memory to be eternal.”

Yuriy Verbytskyiuk, Pavlo Mazurenkouk, Serhiy Nigoyan, Roman Senyk, Bohdan Kalyniak, Serhiy Synenko, Serhiy Bondarev, Valeriy Brezdenyuk, Serhiy Didych, Antonina Dvoryanets, Oleksandr Kapinos, Volodymyr Kishchuk, Andriy Korchak, Volodymyr Kulchytskyi, Volodymyr Naumov, Oleksandr Plekhanov, Ihor Serdyuk, Serhiy Shapoval, Vyacheslav Veremiy, Yakiv Zaiko, Andriy Chernenko, Yuriy Paskhalin, Dmytro Maksymov, Vitaliy Vasyltsov, Serhiy Baidovsky, Serhiy Bondarchuk, Mykola Dziavulsky, Ustym Holodnyuk, Eduard Hrynevych, Serhiy Kemsky, Ihor Kostenko, Ivan Kreman (Panteleyev), Andrii Movchan, Roman Nikulichev, Dmytro Pahor, Yuriy Parashchuk, Anatoliy Korneyev, Andriy Sayenko, Yosyp Shylinh, Viktor Chmilenko, Vitaliy Smolinsky, Bohdan Solchanyk, Igor Tkachuk, Bohdan Ilkiv, Roman Tochyn, Oleksandr Tsariok, Oleh Ushnevych, Roman Varenytsia, Nazar Voytovych, Anatoliy Zhalovaha, Anatoliy  Zherebnyh, Bohdan Vaida, Volodymyr Chaplinsky, Ihor Dmytriv, Andriy Dyhdalovych, Roman Hurik, Vitaliy Kotsyuba, Oleksandr Khrapachenko, Vasyl Moysey, Valeriy Opanasyuk, Volodymyr Pavliuk, Leonid Polyansky, Oleksandr Shcherbaniuk, Maksym Shymko, Ivan Tarasiuk, Ivan Bliok, Mykola Pankiv, Vasyly Prohorskiy, Viktor Shvets, Volodymyr Zherebniy, Liudmyla Sheremeta, Yevhen Kotliar, Ivan Horodniuk, Andriy Tsepun, Maksym Mashkov, Maksym Horoshishin, Georgiy Arutiunyan, Volodymyr Melnychuk, Victor Chernets, Oleksandr Scherbatyuk, Volodymyr Topiy, Volodymyr Zubok, Viktor Khomyak, Viktor Prokhorchuk, Andriy Zhanovachiy, Volodymyr Boykiv, Oleksiy Bratushko, Ihor Batchinsky, Mykola Tarshchuk, Mykola Semisiuk, Ihor Pehenko, Vladyslav Zubenko, Artem Mazur, Taras Slobodian, Mykhailo Kostyshyn, Artur Khuntsaar, Yuriy Nechiporuk, Anatoliy Kurach, Oleksandr Badera, Oleksandr Baliuk, Reshat Ametov, Vyacheslav Vorona, Vasyl Aksenin, Olha Bura, Vasyl Sheremet, Ivan Nakonechny, Petro Hadzha, Dmytro Chernyavskiy, Roman Olikh, Zurab Khurtsia, David Kipiani, Mikhail Zhyznevskibe.

May their memory be eternal!  Вічна Пам'ять!

Поминання Героїв Небесної Сотні в Духовному Осередку УПЦ США


Мамо, знаєш, як хочеться жити, вірив, що боремось не даремно,

не хотілося бути убитим, бездиханним упасти на землю.

Рядки з вірша з заходу присвяченого пам`яті Героям Небесної Сотні


21 лютого, у неділю Митаря та Фарисея, Архієпископ Даниїл помолився за спокій душ невинно вбитих учасників Революції Гідності у Церкві-Пам`ятнику Св. Андрія Первозванного. Його Високопреосвященство Владика Даниїл зранку цього дня очолив недільне богослужіння. Поблагословивши людей дикирієм та трикирієм владика розпочав святкову Архієрейську літургію, де йому співслужили настоятель храму о. Юрій Сівко та диякон Мирослав Микитюк. Під час літургії у храмі був присутній Предстоятель УПЦ США Високопреосвященніший Митрополит Антоній.

У храмі на богослужінні зібрались парафіяни та прихожани з дотриманням усіх карантинних норм в час пандемії. “Поруч” з присутніми у храмі була “присутня” і Небесна Сотня - розкладені на стільцях храму фотографії розстріляних на майдані чоловіків та жінок.

По завершенні читання Святого Євангелія, владика звернувся до людей з проповіддю, пригадуючи усім притчу про Митаря та Фарисея. Владика звернув увагу людей на той факт, що у повсякденному житті Митар не був нічим кращим за Фарисея, про котрих ми чули в Євангелії, різниця між ними була у їхній молитві до Господа. А саме покаяння, котрого не було у Фарисея, і те покаяння, котре лише і виходило від Митаря. В той час коли Фарисей у своїй молитві вигороджував себе і дякував Богові за те, що він не є таким грішником як інші, митар бив себе в груди зі словами: “Боже будь милостивий до мене грішного”.

Владика Даниїл зазначив також, що ми живемо у світі де теж зустрічаються і Митарі і Фарисеї сьогодення. Архієпископ згадав, як будучи у паломництві кілька років тому на Анниній Горі, що в Чернівецьій області в Україні, зустрів стареньку жінку, яка також йшла на цю гору. Вона впала на коліна і повзла до цієї гори, промовляючи: “Боже, будь милостивий до мене грішної”. “Ця старенька жіночка є прикладом глибокої віри та жертовності”, сказав владика. Фарисеями владика назвав усіх, хто без смирення, любові та побожності називають себе християнами, роблячи все на показ. Владика також зазначив, що приклад жертовності та любові ми чітко можемо бачимо в тих хлопцях та дівчатах, чоловіках та жінках, фотографії котрих ми бачимо сьогодні перед собою. Герої Небесної Сотні - це ті люди, котрі з великої любові до України та до нас з вами, сім років тому віддали свої життя заради наших, заради майбутнього, заради свободи, заради того, що ми не є тепер під російським гнітом,- зазначив владика. Архієпископ назвав пам`ять та поминання Небесної Сотні - нашим священним обов`язком. “Їхня жертва не була даремною, рік за роком, день за днем - Вічна Пам`ять Героям Небесної Сотні” - сказав владика.

По завершенні літургії, Архієпископ Даниїл з разом з духовенством та семінаристами Свято-Софіївської Богословської Семінарії вийшли на урочисте поминання невинно вбитих Героїв Небесної Сотні сім років тому під час Революції Гідності. Семінаристи, а саме дн. Мирослав Микитюк, іпд. Ярослав Білоган, іпд. Павло Висоцький, Андрій Ватрич, Максим Журавчик, Андрій Акуленко та Микола Стефаник, виступили з тематичним заходом до дня пам`яті Героїв Небесної Сотні з рядками пам'яті тих подій 2014 року.


Деякі рядки з заходу пам`яті Героїв Небесної Сотні:


Мамо, знаєш, як хочеться жити, вірив, що боремось не даремно,

не хотілося бути убитим, бездиханним упасти на землю.

Iз останніх я сил намагався, як люблю тебе розказати,

та вони не залишили шансів, щоб життя моє врятувати.


Ця нестерпна біль, моя ненько, усе тіло моє пронизало,

клята куля попала в серденько, і в очах усе світло згасало.

За країну,за честь,за свободу, ми прийшли на Майдан відстояти,

та прийшлося простому народу у нерівнім бою воювати.


Що покинув тебе, пробач ненько, така в мене життєва дорога,

помолися за мене, рідненька, бо тепер я у сотні у Бога.


Плач Україно! Хороним героїв...

Тих, хто прожив… І лише починав..

Cry Ukraine… We are bidding farewell to the heroes….

Those who have lived аnd those who were just beginning.


Тих, хто любив, І надіявсь , і вірив…

Тих, хто за нас на Майдані стояв! Плач Україно!

Those who loved, those who had hoped and had faith

Those, who stood on Kyiv Maydan! CRY Ukraine

Також семінаристи виконали пісню “Пливе кача по Тичині”, яка стала своєрідним реквієм в час Революції Гідності. Декламуючи свої вірші та виконавши пісню, семінаристи занурили усіх присутніх у ті криваві часи революції. Завершили захід викликом: “УСІМ ГЕРОЯМ НЕБЕСНOЇ СОТНI - ВІЧНА ЇМ ПАМ`ЯТЬ!”

Відразу після проведеного заходу, Архієпископ Даниїл очолив поминальну панахиду де поіменно згадав усіх Героїв Небесної Сотні. Усі присутні люди тримали в руках запалену свічку.

Ці дні пам`яті та поминання є особливими днями, які навіки закарбовані для наступних поколінь, адже це дні жертовного подвигу Героїв Небесної Сотні. Владика також підкреслив, що саме, в ці дні ми усі повинні трохи призупинитися та збагнути подвиг тих людей, що віддали свої життя заради нашої свободи та цінностей. Ми маємо відповідальність, бодай раз в рік, присвятити час для того, щоб згадати в молитві тих людей, котрі пожертвували своїм життям за кращу долю українців, котрі живуть не тільки в Україні, а й по цілому світі. На переконання владики Даниїла, Герої Небесної Сотні, в один із складних періодів в історії України, не залишились осторонь, і можливо навіть не розуміючи того, стали символом жертовної любові, турботи про ближнього, сміливості та патріотизму.

Video Recording of the Divine Liturgy and Memorial Service
The Memory of the Fallen Heroes of the “Heavenly Hundred” is ALIVE at the Spiritual Center of the UOC of the USA

Text by Elizabeth Symonenko and Subdeacon Mykola Zomchak

Автори: Єлизавета Симоненко та іподиякон Микола Зомчак

Photos and Video by Subdeacon Yaroslav Bilohan

(32 images)

Share This:

< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Prayer Books
Calendar 2024
Calendar 2024
Prayer Book
Prayer Book


Recent Galleries

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873