Statement of the Council of Bishops of the Ukrainian Orthodox Church of the USA
Statement of the Council of Bishops of the Ukrainian Orthodox Church of the USA

Statement of the Council of Bishops Ukrainian Orthodox Church of the USA:


TO: The beloved Clergy and Faithful of our Holy Ukrainian Orthodox Church of the USA

RE: “God, I thank You that I am not like other men—extortioners, unjust, adulterers, or even as this tax collector. I fast twice a week; I give tithes of all that I possess.”

Dearly beloved Brothers and Sisters in our Lord,


This day I call heaven and earth as witnesses against you that I have set before you life and death, blessings and curses. Now choose life, so that you and your children may live. (Deuteronomy 30:19)

The evil deeds of a wicked man ensnare him; the cords of his sin hold him fast. He will die for lack of discipline, led astray by his own great folly. (Proverbs 5:22-23) 

As your hierarchs, we have agonized over all that we have witnessed during the past two weeks since the death by asphyxiation of George Floyd at the actions of a police officer, the details and video of which, have been repeatedly broadcasted by mass media throughout the entire world.  Our initial reaction to this horrific and unjustifiable death was abject outrage and we considered an immediate response that would have been in agreement with so many other responses, but without consideration of the profound consequences resulting from that death.

We categorically state for all to know that we consider Mr. Floyd’s death completely unjustifiable, regardless of the alleged crime for which the police stopped him and most certainly regardless of his previous history with the law.  No man should ever be subjected to such a slow and agonizing death with a knee to his throat, begging to be allowed to breathe and still being held so long after he became silent and had no pulse.  This was just as horrific as anything we have learned about from the history of our own people at the hands of the Soviet regime in the torture and mass murder of the people of Ukraine for over seven decades. Racial attacks or discrimination under any circumstances is an abomination before God.  The scene of a white knee on a black neck is horrifying and so very reminiscent of images seen all too often even into the 1960’s of the twentieth century – a hundred years after the Civil War and the Emancipation Proclamation – when lynching took place without consequence.  In the video exhibiting in full the death of George Floyd, the white police officer often stared directly into the camera recording his actions with his hands in his pockets and yet, he still refused – even at the urging of fellow officers – to lift his knee.  Is that because he simply thought he could get away with it unscathed?

Unfortunately, Mr. Floyd’s death in such a manner is not an isolated example of increased brutality on the part of those who are supposed to serve and protect all the citizens of their cities, towns and villages across our nation.  We are deeply concerned about the continued militarization of our nation’s police forces.  This militarization seems to have transformed many of those forces into something foreign to what they are supposed to be – peacemakers serving with the goal of turning radically dangerous and threatening situations into a shared vision of calm during the resolution of the problem at hand.  Militarized, these forces seem to have abandoned the necessity of “wasting” hours or days on negotiation toward resolution rather than death and destruction, with individual members of those agencies acting in a rogue fashion.  As the result, we have the consequences of the murder of George Floyd appearing before, us day and night, on all forms of mass media.  Fortunately, this may prove to be beneficial for the world.

In spite, however, of what “seems” to be fact, the vast majority of police officers still comprehend their responsibility as peacemakers. It is the small minority that we are confronted with almost daily in the news.  There are no “big” headlines broadcasted, or given sustained coverage relating the positive consequences, when police officers slowly and sometimes painfully bring to a successful conclusion a life-threatening situation.  We normally see no mass demonstrations in support of the good that the majority of police officers accomplish for society.  We must recognize, however, that following the death of Mr. Floyd, the many recent positive actions and support given by police officers in all aspects of life under their jurisdiction have been somewhat highlighted, even if it is presented only as a human-interest story.

We cannot ignore here the muted response we see in society, beyond perhaps a few hours or days, to the attacks upon and the death of police officers at the hands of those they attempt to arrest or control in dangerous situations.  We seldom see massive demonstrations protesting these deaths with the goals of change or reform.  There seems to be an attitude of “this happens in the line of duty”.  Our nation’s system of law and order is expected to prohibit such deaths.  Unfortunately, however, those laws and the courts have concentrated on imprisonment creating an extremely overcrowded prison system with more inmates than any other country in the world.  Upon leaving prison, these inmates have experienced no real reformation and they have not learned how to cope with life and all its frustrations.

Adding to all this, we are confronted with undeniable racism on the part of some police officers in dealing with black citizens and other people of color.  Ours is not to determine whether this racism is systematic throughout all levels of these police forces, but in many instances, this has proven to be true.  This will be revealed over time as the aftermath of Mr. Floyd’s death and those of many other race related deaths.  Our prayer is that Mr. Floyd’s death and those others will finally open the eyes of all to the need for change and not just political nods of the head, hoping to get through an upcoming election.  If the call of so many demonstrations – in which tens of thousands of people of many races participate – are ignored, we fear for the future of our nation.  George Floyd did not want to become a martyr.  George Floyd did not want to have his life end so senselessly.  Through it, however, his loss may prove to be an influential factor in the improvement of our life, perhaps bringing more unity to our nation.

Every single American citizen has the right to demonstrate and protest given by the First Amendment of the Constitution.  Any government agency or individual that attempts to deny that right or to attack it, must cease or be stopped immediately.  Peaceful demonstrations and protests have been the bedrock of our self-identity as citizens of the USA – all the way from one of the original protest demonstrations – the Boston Tea Party – the first widely acclaimed action leading to the Declaration of Independence.  We can trace through our history to see how such peaceful protests have accomplished real change in our political, legal and social life.  Thus, we cannot be more adamant in expressing the rights of all citizens to demonstrate and protest, whatever the reason behind it.

When demonstrations and protests become something other than peaceful, however, there can be little hope for any positive consequences.  Some ascribed the violence we have witnessed at the beginning of the present-day demonstrations to anarchists, to gangs, to racist agitators, to foreign governments, among others.  Regardless of how the violence initiated, it is wrong and self-defeating.  It only distracts from and destroys the integrity of those demonstrating peacefully and properly in the effort to bring about change.  Violence, riots and property damage serve only to reinforce racial bias and distrust and to undermine the authority of the police and other agencies charged with maintaining law and order.  Violence, riots and property damage kill the hopes of the majority about the real possibility of change and reform – not only of the system – but also of individual human beings and societal psychology or mental processes – our mental and emotional make-up.

The whole of our Lord and Savior Jesus Christ’s teaching encompasses the sanctity of life from the moment of conception to natural death.  We have no way around this message.  We cannot adapt the message to our “changing societal norms”.  We cannot look into the eyes of any other human being, thinking that he or she is somewhat different or less than we are – for any reason.  We cannot ignore that he or she is made also in the “image and likeness of God”.  We cannot ignore the commandment that we are to love him or her as we love ourselves – made in the image and likeness of God.  His or her soul is filled with the same light and love of God as is ours. Anything – ANYTHING – that casts doubt in our hearts, minds and souls about this is pure evil.  We cannot ignore, each of us, what our own personal attitude has been toward racism.  Are we able to sympathize with those of a different color as fellow human beings?  Or do we simply turn a deaf ear and wear blinders to block our peripheral vision so as to avoid seeing that which makes us uncomfortable?  Are we unconsciously biased, perhaps to protect whatever our self-perceived position of privilege may be?  Is ours the attitude of the Pharisees talking to God about how good they are, how they contribute to worthy causes and thanking Him that they are not like the Publican standing behind them in humility before the same God?

We have celebrated the DAY OF THE HOLY SPIRIT.  If we truly consider ourselves to be God’s children, we must allow that Holy Spirit to work in and through us so that we can reflect the IMAGE OF GOD into the world and the lives around us.  We must begin, each of us, an honest interior reflection about whether or not our psychological make-up enables us to live with our own perhaps unconscious versions of discrimination or bias toward any other human being.  We must determine whether or not in our own minds, we contribute to society’s inequality by our silence or unwillingness to become involved.  Unless we are willing to do so, we fight a losing battle and may even become part of the problem.  What we witness today in the response to the death of George Floyd – at all levels of society – social, political, legal, etc., may just be the threshold of one of the defining moments of history for us all and even for the world.  And so, we pray:

“O Heavenly King, the Comforter, the Spirit of Truth, everywhere present and filling all things. Treasury of blessings and Giver of Life come and dwell in us and cleanse us from every impurity – and save our souls O Good One.”  Help us, O Comforter, to open ourselves up to the Grace You have inspired into us through all the Holy Mysteries, Grace that will enable us to live with pure love for all.  

+Antony, Metropolitan

+Daniel, Archbishop

Собор Єпископів Української Православної Церкви США


Духовенству та Вірним Святої Української Православної Церкви США:

ТЕМА: “Боже! Дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбники, або як цей митар. Я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбав.”

Улюблені Брати і Сестри у Христі,


У свідки перед вами викликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої. (Второзаконня 30:19)

Беззаконного уловлюють власні беззаконня його, і в кайданах гріха свого він утримується: він помирає без наставлення, і від великого безумства свого губиться. (Притч 5: 22-23)

Як ієрархи, ваші духовні отці Церкви, ми у муках слідкуємо за подіями, що трапилися протягом останніх двох тижнів з дня смерті Джорджа Флойда через дії поліцейського, деталі та відео якого неодноразово транслювалися засобами масової інформації по всьому світі. Наша перша реакція на цю жахливу та невиправдану смерть була обуренням, і ми навіть думали про те, щоб зробити негайне звернення, яке було б дуже подібним до усіх інших звернень, які лунали, проте у цих зверненнях ніхто не взяв до уваги глибокого змісту наслідків цієї смерті.

Ми однозначно заявляємо усім, що вважаємо смерть Джорджа Флойда абсолютно невиправданою, незалежно від передбачуваного злочину, за який поліція зупинила його та безумовно, незалежно від його попередньої історії з правоохоронними органами. Ніяка людина не повинна бути піддана такій повільній і мученицькій смерті з коліном на шиї, благаючи, щоб їй дали вдихнути повітря, а натомість коліном продоржували натискати ще довго після того, як пульс повністю зупинився. Це було так само жахливо, як і все, про що ми дізналися з історії власного народу, який опинився в руках Радянського режиму, під час каторг та масових вбивств Українського народу протягом семи десятиліть. Расистські напади чи дискримінація за будь-яких обставин – це огида перед Богом. Картина білого коліна на чорній шиї є моторошною і нагадує зображення, які надто часто зустрічалися навіть до 1960-х років ХХ століття – сто років після Громадянської Війни та Скасування Рабства – коли самосуд чинився без наслідків. На відео, яке повністю зафіксувало смерть Джорджа Флойда, білий міліціонер з руками в кишенях часто дивиться прямо в камеру, яка записує його дії, проте все ж таки відмовляється – незважаючи на заклик колег-офіцерів – підняти коліно. Чи це тому, що він думав, що може це йому просто так минеться?

На жаль, смерть Джорджа Флойда у такий спосіб не є поодиноким прикладом посиленої жорстокості з боку тих, хто повинен служити та захищати громадян своїх міст та сіл по цілій країні. Ми є глибоко стурбовані постійною мілітаризацією міліції у нашій державі. Ця мілітаризація, здається що перетворила поліцію на щось чуже, ніж те, чим вони насправді повинні бути – миротворцями, що служать з метою перетворити радикально небезпечні та загрозливі ситуації на спільне бачення спокою під час вирішення проблеми, що назріла. Мілітаризована поліція, так виглядає, нібито покинула ідею необхідності “витрачати” години або навіть і дні на переговори для вирішенняконфлікту, для того, щоб уникнути смертей та погромів, коли причому окремі протестувальники є просто обманщики, що шукають власної вигоди. Як результат, ми маємо наслідки вбивства Джорджа Флойда, які ми бачимо вдень і вночі, у всіх формах засобів масової інформації. На щастя, це може виявитися корисним для світу.

Незважаючи на те, що “здавалося” б є фактом, переважна більшість працівників поліції все ще усвідомлює свою відповідальність бути миротворцями. Це невелика меншість, з якою ми стикаємося майже щодня на новинах. На жаль немає жодних “великих” заголовків, чи трансляцій, які б постійно висвітлювали позитивні наслідкижиттєво-небезечних ситуацій, котрі працівники поліції повільно, а іноді і з болем доводять до успішного завершення. Зазвичай ми не бачимо масових демонстрацій на підтримку блага, яке робить більшість працівників поліції для суспільства. Oднак, нам потрібно визнати, що після смерті Джорджа Флойда, багато останніх позитивних дій та підтримка, надані поліцією у сферах життя, що підлягають їхній юрисдикцієї, були дещо висвітлені, навіть якщо це подано лише як цікава для людського інтересу історія.

Ми не можемо ігнорувати приглушену реакцію, яку ми бачимо в суспільстві, принаймі на кілька годин чи днів, та напади і загибель працівників поліції від рук тих, кого вони намагаються заарештувати або контролювати в небезпечних ситуаціях. Ми рідко бачимо масові демонстрації, що протестують проти цих смертей з метою зміни чи реформи. Схоже, що просто існує ставлення, що “це відбувається в рамках виконання обов’язків” і не є великим ділом. Від нашої державної система правопорядку очікується заборона такого виду смерті. Проте, на жаль, закони та суди зосередили свою увагу на ув’язненні людей, створивши надзвичайно переповнену тюремну систему з більшою кількістю ув’язнених, ніж у будь-якій іншій країні світу. Вийшовши з в’язниці, ці люди незазнали ніяких змін, і вони не навчилися як давати собі раду у житті з усіма труднощами.

Додаючи до всього цього, ми стикаємося із безперечним расизмом з боку деяких правоохоронців в стосунках згромадянами темного кольору шкіри та інших кольорів. Не нашою справою є визначити, чи цей расизм є систематичним на всіх рівнях правоохоронних органів чи ні, але в багатьох випадках це виглядає правдою. Це буде виявлено з часом, як наслідок смерті Джорджа Флойда та багатьох інших расистських смертей. Нашою молитвою є те, що смерть Флойда та інших нарешті відкриє очі усім нам, щоб побачити необхідність змін, а не лише політично кивати головами, з надією пройти через майбутні вибори. Якщо заклики такої великої кількості демонстрацій – у яких беруть участь десятки тисяч людей різних рас – просто ігноруються, тоді ми боїмося за майбутнє нашої держави. Джордж Флойд не хотів стати мучеником. Джордж Флойд не хотів, щоб його життя закінчилося так безглуздо. Проте, можливо його втрата виявитися впливовим чинником для покращення нашого життя та принесе більшу єдність нашій нації.

Кожен громадянин Америки має право на демонстрацію та протест, дані йому Першою Поправкою до Конституції. Будь-яка державна установа чи особа, яка намагається перечити цьому праву чи загрожувати йому, повинна негайно бути зупинена чи усунена. Мирні демонстрації та протести стали основою самоідентичності громадян США – починаючи з однієї з перших демонстрацій протесту – під іменем Бостонське Чаювання – першої широко відомої акції, що призвела до проголошення Декларації про Незалежность. Переглянувши свою історію, ми можемо побачити, як такі мирні протести досягли реальних змін у нашому політичному, законодавчому та суспільному житті. Тoму, ми не можемо бути більш прихильними у висловленні прав усіх громадян на демонстрацію та протест, незалежно від причини.

Часом, демонстрації та протести стають не зовсім мирними, проте залишається надія на те, що їхні наслідки матимуть позитивний вплив. Дехто приписув насильство, яке ми спостерігали на початку сьогоденних демонстрацій анархістам, бандитам, расистським агітаторам, іноземним урядам та іншим. Незалежно від того, як насильство розпочалося, воно є неправильним та самогубним. Воно відсторонює та руйнує цілісність тих, хто демонструє мирно та належним чином прикладає зусилля для досягнення позитивних змін. Насильство, заворушення та руйнування майна тільки погіршують питання расової упередженості та недовіри і підриву авторитету поліції та інших органів, відповідальних за правопорядок. Насильство, заворушення та руйнування майна вбивають надію більшості людей щодо реальної можливості змін та реформ – не лише системи – але й окремих особистостей та соціальної психології чи психічних процесів – нашого розумового та емоційного складу.

Цілісність вчення Господа і Спаса нашого Ісуса Христа полягає у святості життя від моменту його зачаття і до природньої смерті. Ми не можемо нічого змінити у цьому вченні. Ми не можемо пристосувати це вчення до наших “змінних суспільних норм”. Ми не можемо дивитися в очі будь-якій іншій людині, думаючи, що він чи вона є кимось іншим чи менший, ніж ми – з будь-якої причини. Ми також не можемо ігнорувати тим, що він чи вона створені на “образ та подобу Божу”. Ми не можемо ігнорувати заповіддю про те, що ми повинні любити його чи її так само, як ми любимо самих себе – зроблені на образ та подобу Божу. Його чи її душа наповнена тим самим світлом та любов'ю Божою, що й наша. Усе – УСЕ – що ставить це під сумнів у наших серцях, думках та душах є чистим злом. Ми не можемо ігнорувати яким є наше особисте ставлення до расизму. Чи ми є здатні співчувати тим, хто відрізняється від нас іншим кольором шкіри, як людській істоті? Чи ми просто вдаємо, що ми є глухі і носимо кольорові окуляри для того, щоб не бачити того, що робить нас дискомфортними? Чи ми несвідомо упереджені, можливо, захищати свою самоцілісну позицію привілею? Чи наша поведінка є фарисейською і говорить до Бога про те, наскільки ми є добрі, і наскільки ми сприяємо добрим справам і дякують Богу за те, що ми не такі, як митар, що стоїть позаду нас у смиренні перед тим самим Богом?

Ми відсвяткували ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХА. Якщо ми справді вважаємо себе дітьми Бога, ми повинні дозволити цьому Святому Духові діяти в нас і через нас, щоб ми могли відображати ОБРАЗ БОЖИЙ на світ і життя навколо нас. Кожен із нас повинен розпочати чесні внутрішні роздуми запитуючи себе: дозволяє нам чи ні наш психологічний складник жити з нашими, можливо, несвідомими версіями дискримінації чи упередженісті стосовно будь-якої іншої людини. Ми маємо визначити у своєму власному розумі, чи сприяємо ми чи нісуспільній нерівності шляхом мовчання чи небажанням брати участь. Якщо ми не готові до цього, ми ведемо програшну битву і навіть можемо стати частиною проблеми. Те, що ми сьогодні бачимо у відповідь на смерть Джорджа Флойда – на всіх рівнях суспільства – соціальному, політичному, законодавчому, тощо, може бути порогом одного з визначальних моментів історії для нас усіх і навіть для світу. І так, ми молимося:

“Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш. Скарбе добра і життя Подателю,прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші.” Допоможи нам, Утішителю, відкритися перед Милістю, якою Ти надихнув нас через усі Святі Таїнства, Милістю, - яка дозволить нам жити з чистою любов’ю до всіх.

+Антоній, митрополит

+Даниїл, архієпископ

Share This:

< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Prayer Books
Calendar 2024
Calendar 2024
Prayer Book
Prayer Book


Recent Galleries

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873