Beloved brethren in the Lord: CHRIST IS AMONG US!
For 33 years, the catastrophe in Chornobyl remains the largest and most devastating nuclear accident in history and has rightly been described as the technological disaster of the 20th century.
Recalling and reflecting upon these sobering and saddening facts on the 33rd anniversary of the Chornobyl catastrophe, we can only lift up our hearts in prayer to the Almighty God and beg for His continued mercy and compassion as we remember those who suffered indescribable pain and loss.
We recall firstly, on this solemn anniversary, the many innocent men, women and children who perished in this tragedy and we pray for the repose of their souls. We remember in particular the brave and selfless firefighters, who, in the hours and days following the explosion, knowingly and willingly exposed themselves to mortal danger and almost certain death in order to extinguish the flames and construct and place the sarcophagus on the smoldering ruins of the reactor. Of such men Christ speaks eloquently when He declares: “Greater love has no one than this, than to lay down one’s life for his friends.” (Jn. 15:13) We pray that God grant them eternal rest in a place of everlasting light where there is no pain, sorrow or mourning.
We also remember and pray for those whose health was irrevocably damaged by the radiation that was released that day, those who were taken ill and are living with sickness to this day, and for their families, and for those whose lives were cut short by premature death. We especially remember the children, most of whom who were born after the catastrophe itself, who suffer physical and psychological disabilities today because of Chornobyl. We also remember and pray for the many thousands of people who were forced, by the noxious cloud of radiation, to flee their homes and leave behind forever, everything that was familiar and loved by them: the villages, houses, fields and farms where they and generations before them were born, lived, laboured and died. May God grant all who suffer His peace, hope and consolation.
And, in a special way, we also remember and pray for our beloved ancestral homeland of Ukraine: so rich, generous and abundant, yet so often neglected, plundered, and abused over the centuries by the men who ruled over her.
With prayers in Christ the Savior,
+Antony, Metropolitan of the UOC of the USA and Diaspora
+Daniel, Archbishop of the UOC of the USA and Western Europe
Звернення Собору Єпископів Української Православної Церкви США:
Пам’ятаючи Чорнобильську Атомну Катастрофу
Улюблені брати і сестри у Христі: ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!
Протягом останніх 33 роки катастрофа в Чорнобилі залишається найгіршою і найбільш руйнівною атомною аварією в історії людства, яку ще називають технологічною катастрофою ХХ століття.
Згадуючи та роздумуючи над сумними та моторошними фактами в цю 33-тю річницю Чорнобильської катастрофи, ми повинні піднести наші серця в молитві до Всемогутнього Бога і просити у Нього постійного милосердя та милості, пам’ятаючи тих, хто зазнав невимовного болю та втрат.
В цю сумну річницю, ми пам’ятаємо про багатьох невинних чоловіків, жінок та дітей, які загинули в цій трагедії і ми молимося за упокоєння їхніх душ. Особливо, пам'ятаємо хоробрих та самовідданих пожежників, які в години та дні після вибуху свідомо та добровільно піддавалися смертельній небезпеці та майже смертідля того, щоб погасити полум'я та побудувати і розмістити саркофаг на тліючих руїнах реактора. Саме цих людей Христосмає на увазі, коли він красномовно говорить: "Ніхто більшої любові немає над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх" (Івана 15:13). Ми молимося, щоб Бог подав їм вічний спокій у місці світлім, де немає болю, скорботи ні зітхання.
Ми також пам'ятаємо і молимося за тих, чиє здоров'я безповоротно було пошкоджене радіоактивним випромінюванням, викинутим в той день, тих, хто захворів і живе з хворобами донині, за їхні сім’ї, і за тих, чиє життя обірвала передчасна смерть. Ми пам'ятаємо дітей, більшість з яких народилися після самої катастрофи, які сьогодні страждають від фізичних і психологічних вад через Чорнобиль. Ми також пам'ятаємо і молимося за багато тисяч людей, яких шкідлива радіаційна хмара змусила втікати з своїх будинків і назавжди залишити, все, що для них було дорогим та цінним: села, будинки, поля та ферми, де вони і покоління перед ними народилися, жили, трудилися і померли. Нехай Бог подасть усімтим, хто страждає Свій мир, надію та втіху.
Також, в особливий спосіб ми згадуємоі молимося за нашу улюблену батьківщину Україну: багату, щедру та рясну, і в той же час розкрадену, сплюндровану та вживану на протязі століть людьми, що панували над нею.
З молитвами у Христі,
+ Антоній, Митрополит УПЦ США та в Діаспорі
+ Даниїл, Архієпископ УПЦ США та Західної Європи
|
|