The 2019 Pascha Epistle of the Ecumenical Patriarch
Home /
The 2019 Pascha Epistle of the Ecumenical Patriarch

✠BARTHOLOMEW
By God’s Mercy
Archbishop of Constantinople-New Rome and Ecumenical Patriarch

To the Plenitude of the Church: May the Grace, Peace and Mercy of Christ Risen in Glory be with you all

Venerable brothers and beloved children in the Lord,

Having run the course of the race of Holy and Great Lent in prayer and fasting, and having reached the salvific passion of Christ God, today we are rendered participants in the joy of His splendid Resurrection.

The experience of Resurrection belongs to the core of Orthodox identity. We celebrate the Lord’s Resurrection not only during the feast of Holy Pascha and the ensuing paschal period, but on each Sunday and at each Divine Liturgy, which is always a luminous festivity. The Christian life in all its dimensions – in divine worship as well as in our life and witness in the world – bears a resurrectional spirit and is shaken by the victory of the risen Christ over death and by the expectation of His eternal kingdom.

Man is unable of itself to handle fear and the inevitability of death, which it confronts throughout and not merely at the conclusion of life. The sense that life is “a journey toward death” – without any hope of escape – does not lead to any humanization of life or enhancement of responsibility and concern for the present and future. On the contrary, humanity recoils and disengages from the essential elements of life, ending up in cynicism, nihilism and despair, in a fabrication of uninhibited self-realization and in the graceless eudemonism of “let us eat and drink, for tomorrow we shall die.” Science, social and political activism, economic progress and prosperity cannot provide a way out of this impasse. Whatever is created by humanity bears the stigma of death, and it does not lead to salvation, because it is itself in need of salvation. The desire for eternity cannot be concealed by worldly goods and cannot be satisfied by the extension of life or the promise of false paradise.

Orthodoxy offers the Truth of the saving Gospel of the Resurrection to the contemporary rationalistic man. For us Orthodox, Pascha is not simply the remembrance of the Lord’s Resurrection, but also the experience of our own regeneration in the Risen Christ; it is the foretaste and conviction of the eschatological fulfillment of the divine Economy. The faithful Christian knows that existential fullness is a gift of divine grace. In Christ, our life is transfigured, transformed into a journey toward deification. For St. Paul, Christians are distinguished from “others,” who “do not have hope” (cf. 1 Thess. 4.13). They hope in Christ, who is “our life and resurrection,” “the first and the last and the living one” (Rev. 1.17–18).

The salvific presence of Christ in our life and the hope of the heavenly kingdom are inseparably linked to our Christian existence, which functions and is realized as a creative and transformative force in the world. It is by no means accidental that, before modern civilization could appreciate and establish man as the maker of history, the faithful were called to become “coworkers of God” (cf. 1 Cor. 3.9). It is a complete misinterpretation of Orthodox self-consciousness as well as of the social and charitable work of the Church to claim that Orthodoxy is introverted, unworldly and indifferent to history and civilization.

Venerable brothers and beloved children,

Pascha is not just the greatest feast and celebration of the Orthodox Church. Resurrection is our entire faith, all of our ecclesiastical life, the whole civilization of Orthodoxy. And from this inexhaustible source, the whole eschatological drive of our Orthodox life and witness derives its origin and nourishment. In the Resurrection and from the Resurrection, we as faithful come to know our eternal destiny; we discern the content and direction of our mission in the world; and we discover the meaning and truth of our freedom. He who descended to the lowest extremities of the earth, abolishing the gates of Hades and power of death, rises from the tomb as the liberator of humankind and all creation. It is this gift of freedom that human beings are called to receive freely, becoming incorporated in the Church as “the community of deification,” where freedom is the foundation, the way and the destination. As a gift from Christ, this freedom is experienced and expressed as “speaking the truth in love” (cf. Eph. 4.15), as an event of communion and solidarity. “For you were called to freedom, brethren; only do not use your freedom as an opportunity for the flesh, but through love be servants of one another” (Gal. 5.13). In the Church, “we exist in the way of the Resurrection,” looking unto the “common resurrection” in the never- ending day of the Kingdom.

With these thoughts, we give with purity of heart, glory to the Risen Lord that “gave rise to life in all,” to God that is “with us” and “for us,” Who has promised to be with us to the end of the ages. And we exclaim the joyous paschal greeting “Christ is Risen!” as we pray to the Maker and Redeemer of the world, the giver of all gifts, to illumine all of our lives through the light of His salvific Resurrection and to grant to all the fulfillment of joy and all His saving gifts, so that His all-holy and supra-celestial name may be praised and blessed.

At the Phanar, Holy Pascha 2019

✠ Bartholomew of Constantinople

Your fervent supplicant to the risen Christ

+ ВАРФОЛОМІЙ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,
НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ

Возлюблені у Господі боголюбиві браття та чада у Господі,

Провівши хід священного і великого посту в молитві і пості, досягнувши спасительних страждань Христа Бога, сьогодні ми стаємо учасниками радості Його світлоносного Воскресіння.

Досвід Воскресіння являє собою ядро православної ідентичності. Ми святкуємо Воскресіння Господнє не тільки під час свята Пасхи і наступного пасхального періоду, але в кожну неділю і на кожній Божественній Літургії, яка завжди є світлим торжеством. Християнське життя у всіх його вимірах – в богослужінні, а також у нашому житті та свідченні у світі – несе в собі воскреслий дух і сповнений перемогою воскреслого Христа над смертю і очікуванням Його вічного Царства.

Людина не може самостійно впоратися зі страхом і неминучістю смерті, з якою вона стикається в усьому, а не тільки після завершення її життя. Відчуття, що життя – це «подорож до смерті» без будь-якої надії на втечу, не призводить до будь-якої гуманізації життя або підвищення відповідальності і турботи про теперішнє і майбутнє. Навпаки, людство тікає і відривається від суттєвих елементів життя, закінчуючи цинізмом, нігілізмом і відчаєм, у вигадуванні неприборканої самореалізації і в безбожному евдемонізмі: «давайте їсти і пити, бо завтра ми помремо». Наука, соціальна та політична активність, економічний прогрес і процвітання не можуть вийти з цього глухого кута. Все, що створено людством, несе печать смерті, і не веде до спасіння, бо саме потребує спасіння. Прагнення до вічності не може бути приховане мирськими благами і не може бути задоволене продовженням життя або обітницею помилкового раю.

Православ’я надає сучасній раціоналістичній людині Істину спасительного Євангелія Воскресіння. Для нас, православних, Пасха – це не просто пам’ять про Воскресіння Господнє, але й досвід нашого власного відродження у Воскреслому Христі; це передчуття і переконання есхатологічного виконання божественної ікономії. Вірний християнин знає, що екзистенційна повнота – це дар божественної благодаті. У Христі, наше життя перетворюється, перетворюється на подорож до обоження. Для апостола Павла християни відрізняються від «інших», тих, які «не мають надії» (див. 1 Сол. 4:13). Вони надіються на Христа, який є «нашим життям і воскресінням», «першим і останнім і живим» (Одкр. 1:17-18).

Спасительна присутність Христа в нашому житті і надія на небесне Царство нерозривно пов’язані з нашим християнським буттям, яке діє і реалізується як творча і перетворююча сила у світі. Невипадково, перш ніж сучасна цивілізація змогла оцінити і встановити людину як творця історії, вірних було покликано стати «співпрацівниками Бога» (див. 1 Кор. 3:9). Тому, стверджувати, що Православ’я інтровертне, неземне і байдуже до історії та цивілізації, – це повністю неправильне тлумачення православної самосвідомості, а також соціальної та благодійної діяльності Церкви.

Преосвященні собрати і улюблені чада,

Пасха – це не просто найбільше свято і торжество Православної Церкви. Воскресіння – це вся наша віра, все церковне життя, вся цивілізація Православ’я. І з цього невичерпного джерела, весь есхатологічний рух нашого православного життя і свідчення випливає і виростає. У Воскресінні і від Воскресіння ми, вірні, пізнаємо нашу вічну долю; ми розрізняємо зміст і напрямок нашої місії у світі; і ми відкриваємо сенс та істину нашої свободи. Той, хто зійшов до найнижчих кінців землі, зруйнував ворота адові і силу смерті, піднімається з гробниці як визволитель людства і всього творіння. Людина покликана вільно приймати цей дар свободи, об’єднуючись у «спільноті обоження», у Церкві, де свобода є фундаментом, шляхом і місцем призначення. Як дар від Христа, ця свобода випробовується і виражається як «вимовляти правду в любові» (див. Еф. 4:15), як подія сопричастя і солідарності. «Бо ви, браття, покликані до свободи; тільки не використовуйте свою свободу як можливість для плоті, але через любов служіть один одному» (Гал. 5:13). У Церкві «ми існуємо в напрямку Воскресіння», дивлячись на «спільне воскресіння» у невечірний день Царства.

З цими думками ми віддаємо з чистим серцем, славу Воскреслому Господу, що «дарував всім життя», Богові, що є «з нами» і «для нас», Який обіцяв бути з нами до кінця віків. І ми вигукуємо радісне пасхальне привітання: «Христос воскрес!», молячись Творцю і Викупителю світу, Який дарував всім нам життя, через світло Свого всеспасительного Воскресіння, і сповнює всіх повнотою радості і всіма спасительними дарами, щоб оспівувалось і благословлялось Його всесвяте і над-небесне ім’я.

Фанар, Свята Пасха 2019р.

+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.

Share This:



< PreviousNext >
You might also like:

Strategic Plan

Prayer Books
Calendar 2019
Prayer Book

  

Mailing Address
Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495
South Bound Brook, NJ 08880

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue
Somerset, NJ 08873