БОГОВІ Й УКРАЇНІ
Українська Православна Катедра Святого Володимира в Нью-Йорку Величаво Відзначила Своє 90-ліття
Минулої неділі, 27 листопада, Українська православна катедра Святого Володимира, що на 82-й вулиці в Мангетені, відзначала своє 90-ліття. Дев’ять десятків літ церква служила Богові й Україні, допомагаючи, чим тільки могла, своїм братам і сестрам в Україні. А їм, у свою чергу, допомагала віра. “Саме ця віра в Христа-Спасителя,- як написав у своєму зверненні до парафіян архиєпископ Української Православної Церкви в США Даниїл,- допомогла цілим поколінням українців залишитися, найперше, людьми, здатними до любові та відповідальності, здатними творити спільноту віри та зберегти свою ідентичність. Саме наші парафії були осередками християнської солідарності та взаємодопомоги новоприбулим, спільнотами любові до Бога, України та ближнього. Саме віра допомогла їм віднайти себе в новій країні. Завдяки світлу Христового Євангелія вони змогли надати нового сенсу своєму життю на цій землі – новій батьківщині та добитися успіхів”.
Знайомлячись з пропам’ятною книгою, виданою спеціально до 90-ліття церкви, дізнаєшся про величний і разом з тим тернистий шлях цієї катедри. У 1915 році декілька парафій українських православних та греко-католиків створили першу об’єднану парафію Української Православної Церкви. За відсутності визнаної юрисдикції, вони знайшли духовну опіку під омофором владики Германоса, єпископа Сирійської Православної Церкви у США. Як великий християнин, владика Германос опікувався українськими православними до часу, коли в Києві у жовтні 1921 року зорганізувалася Автокефальна Українська Православна Церква під проводом Василя Липківського.
Прагнення відродити автокефалію Української Православної Церкви серед американських українців було настільки великим, що вони відразу ж надіслали петицію, щоб новостворена Православна Церква в Україні відрядила єпископа для очолювання юрисдикції та духовної опіки над православними українцями Америки. Після прибуття новопризначеного архиєпископа Іоана (Теодоровича) в 1924 році до США, відбувся Собор Американсько-Української Православної Церкви в США, на якому єпископ Германос офіційно передав архиєпископу Іоану керівництво Церквою.
27 серпня 1926 року в залі за адресою: 257 Схід, 10-та вулиця в Нью-Йорку невелика громада українців в кількості 38 осіб проголосувала за постанову про заснування нової парафії Української Православної Церкви та церковно-парафіяльного уряду, до якого ввійшли М.Самборський – голова, П.Редчук – фінансовий секретар, М.Паньків – секретар, І.Редчук – скарбник та полковник В.Кедровський, який займався юридичним оформленням нової парафії. Першим священиком новоствореної парафії був о.М.Копачук. Але невдовзі владика Іоан (Теодорович) благословив о.А.Іванишина на духовну опіку над новоствореною парафією. У неділю, 3 жовтня 1926 року, він і відправив у винайнятому приміщенні першу Службу Божу. Так почалася історія цієї парафії.
З тих пір багато води спливло в Гадсон-ріці. І не менше добрих справ на рахунку цієї катедри. Вона буквально ожила, коли на видноколі з’явилася постать владики Мстислава (Скрипника), племінника Симона Петлюри. Його дух будівничого, дух полум’яного християнина й патріота передався й усім православним Америки, які заходилися будувати в Америці малу Україну.
Церква взяла активну участь, аби об’єднати українське православ’я на теренах США, розгорнула бурхливу господарчу діяльність. У квітні 1946 року парафія придбала ферму в Саут Бавнд-Бруку, яку було названо “Українським селом”. Парафіяни церкви Св.Володимира своєю працею та згуртованістю змогли перетворити цю ферму-пустку на чудове місце відпочинку з насиченим культурним життям. Тут було збудовано житлові приміщення, капличку, упорядковано господарські приміщення, ставок та газони, що дозволило проводити тут пікніки, різноманітні культурні заходи, а юнацтву Пласту та СУМу відбувати літні табори.
У 1951 році за наполяганням протопресвітера парафії Св.Володимира Льва Весоловського Рада Митрополії прийняла пропозицію купити 57-акрову ферму неподалік “Українського села” в Саут Бавнд-Бруку. Парафіяни церкви Св.Володимира активно підтримали цю ініціативу своїми внесками. На зібрані кошти було придбано маєток, який має історичну цінність, оскільки належав делеґатові від штату Нью-Джерзі на знаменитому Континентальному Конґресі Генріку Фішеру. Пізніше українська громада розбудувала тут Крайове Управління УПЦ в США, Консисторію, храм Св.Андрія, Український культурний центр та заклала найбільший в Америці український цвинтар. Сьогодні цей осідок українського православ’я в США є одним з найбільших набутків українсько-американської громади.
Мало місця на газетній шпальті, щоб перелічити всі добрі справи цієї парафії. Це й хор, і школа українознавства, й драматичний гурток, і сестринство, й численні відзначення епохальних для України подій.
Ясна річ, що творили й продовжують творити історію катедри люди, серед яких є воістину легендарні особи. Такі, наприклад, як отець Володимир Базилевський, який став настоятелем катедри в 1975 році, й нинішній багаторічний голова парафіяльної управи 95-літній Всеволод Саленко. Ці непересічні постаті внесли неоціненний внесок у становлення й розвиток катедри Святого Володимира, нинішнє прекрасне, з чудовою акустикою приміщення якої було куплено 55 років тому.
Відзначення 90-літнього ювілею катедри розпочалося з архиєрейської Служби Божої, яку провели глава Української Православної Церкви в США, митрополит Антоній та архиєпископ Даниїл у співслужінні з нинішнім настоятелем храму о.Володимиром Музичкою та іншими православними священиками.
Воістину ангельськими голосами супроводжував Службу Божу хор катедри Св. Володимира під орудою реґента Михайла Лева, а також, як завжди, чудово відчитав Апостола дяк катедри Богдан Сікора, який 1 жовтня 2016 року відзначив 20-ліття служіння цій церкві.
А після Служби Божої в нижньому залі катедри розпочався бенкет і величавий концерт з нагоди 90-літнього ювілею. У гості до парафії прибули не тільки преосвященні владики й всечесніші отці, а й генеральний консул України в Нью-Йорку Ігор Сибіга, керівники українських кредитівок, громадських організацій, установ та ЗМІ, поранені на Східному фронті воїни АТО Віталій Галіцин і Василь Кропива, численні парафіяни з інших православних та греко-католицьких церков.
Ігор Сибіга, Володимир Козіцький (почесний президент кредитівки СУМА-Йонкерс), Степан Качурак (голова Ради директорів Української Національної Федеральної Кредитової Кооперативи) щиро привітали катедру з 90-літнім ювілеєм й побажали їй нових успіхів на ниві служіння Богові й Україні, а Володимир Козіцький та Степан Качурак вручили катедрі ще й грошові подарунки.
Від катедри виступив голова парафіяльної управи Всеволод Саленко. Він коротко окреслив шлях, який разом з громадою і своїм народом пройшла катедра. Й висловив надію, що нові покоління українців, яких доля закинула за кордон, так само гідно нестимуть український прапор на чужині, як несли його ті, хто створював і розбудовував в Америці малу Україну.
Запам’яталися високопрофесійні виступи під час концерту ансамблю “Ґердан” з Вашингтону, співаків Юрія Федоріва (він був головним організатором і натхненником чудового ювілейного концерту) та Лідії Бичкової під акомпанемент піаністки Євгенії Лев), хореоґрафічних колективів під керівництвом Григорія Момота, які своїми танцями підняли не тільки настрій присутнім, а й внесли особливу тональність в урочистості з нагоди славного ювілею. Професійно вели ювілейний вечір Олександр Редько та Віктор Курилик.
Було щемно спостерігати, як бурхливими аплодисментами парафія зустріла повідомлення про присутність на святковому бенкеті воїнів АТО. Вже пізніше парафія катедри передала на лікування покаліченим на Донбасі воїнам Віталію Галіцину та Василю Кропиві зібрані кошти.
Вразив розмаїттям страв і смаком багатий обід, приготовлений руками сестрицтва катедри (голова - пані-матка Марія Музичка). Вже за столами парафіяни згадували добрим словом одну з найактивніших сестриць - пані Стефанію Старовецьку, яка ось вже протягом 15 років кожної неділі готує для парафіян прекрасний український борщ, а до Дня подяки - смачного індика.
Члени парафіяльної управи, довідавшись, що я писатиму про цей ювілей на шпальтах нашої газети, просили щиро подякувати за підтримку кредитівкам “Самопоміч” (Нью-Йорк), СУМА-Йонкерс та Національній кредитівці в Нью-Йорку, усім жертводавцям (а їх було майже два десятки), які зробили внески на видання Пропам'ятної книжки, організаційному комітетові, сестринству й усім присутнім, які розділили радість цього незабутнього свята.
А закінчити цей коротенький звіт про величаве свято хотілося б словами митрополита Антонія, який, зокрема, написав: “Святкуючи 90-літній ювілей цієї парафії, ми святкуємо 90 років спільноти віруючих людей, яка насправді була упродовж цього періоду сіллю землі та світлом у світі. 90 років тому людство оговтувалося після Першої світової війни. Українські емігранти в той час, мабуть, небагато могли привезти із собою до Нью-Йорка земних скарбів. Однак вони привезли у своєму серці найбільший скарб своїх батьків – віру в Бога”.
Валентин Лабунський - “nova газета”
90th Anniversary of St. Volodymyr Cathedral - 12/01/2016
Світлини Романа Осташа та Нестора Музички
(23 images)
|
|