Javascript Menu by Deluxe-Menu.com

Господь наш Ісус Христос проповідуючи в своєму земному перебуванні Євангеліє Царства Божого, навчає народи прикладами простими й зрозумілими для кожної людини. Читаючи сьогодні притчу Христа, в якій Він уподібнює Царство Небесне пану, що захотів розрахуватися з рабами своїми — боржниками, ми приймаємо істину Господню, що є любов до ближнього і що є Царство Небесне.

Ця притча дає нам відповідь на важливе питання, яке нас хвилює і яке ми часто задаємо: як нам спастися? І в ній же отримуємо відповідь: прости ближньому твоєму все. Твоє спасіння в твоїх руках, тобто прости і тобі буде прощено. Як все це здається просто, а разом з тим, як це нам виявляється важко зробити. Добрий Господар проявляє свою любов і милосердя прощаючи весь борг, щоб боржник будучи втішеним і прощеним, побіг і розповів про це усім, кого побачить і зустріне. Господар дав йому можливість почати нове життя, відчути себе вільним, не обтяженим важкими і непосильними оковами боргу. Величезний борг прощено! Що залишається робити боржникові? Радіти неймовірною радістю і бути безмежно вдячним. І що ми бачимо: виходячи від лиця свого Господаря, він зустрічає свого боржника, який був винен йому мізер по відношенню до його боргу. На противагу своєму Господареві, цей боржник став немилосердно вимагати, схопивши душив його і казав: віддай мені що винен. Ніякі прохання і благання не зворушили його серце. Чи мав цей прощений боржник у своєму серці любов до ближнього? Ні!Тому, що його серце було холодним, кам’яним, безжалісним і жорстоким, в ньому панував гріх.

Преп. Макарій з докором запитує: -" Чому ми до цих пір не вилікувалися від закоренілих своїх гріхів і пристрастей? Ми не вилікувалися від пристрастей із-за нашого маловір’я, і дволикості, і за того, що не полюбили Бога від всього серця." Чи ми не є ще більшими боржниками перед Богом, роблячи безмежну кількість свідомих та несвідомих гріхів. Коли просячи, ми одержуємо прощення, чи є ми вдячними і люблячими Бога? Що стається коли Господь прощає нам, то ми стараємося завжди забувати про наші гріхи так якби ми і взагалі не ображали Його своїми гріхами. Тому ми повинні забувати і не тримати в пам’яті образ на наших кривдників так як це робили наші попередники смиренні преподобні отці та подвижників: любити своїх кривдників так неначе вони нам не зло заподіяли, а були нашими доброчинцями.

Всі наші борги перед Богом не можна порахувати і належно оцінити людині, бо вони є дуже великі. Господь прощає все – лиш би ми хотіли в усьому щиро каятись. Цією притчею Ісус Христос вчить нас, що коли ми з вами будемо прощати, то і Він не забариться, а теж простить нам. Не дарма преподобний Ніл Мироточивий називає злопам’ятство «печаттю антихриста сьогодні». Тому будемо ради свого спасіння від усього серця прощати наших боржників. Будемо радіти, що в нас є боржники, бо саме прощаючи їм їхні борги, ми можемо доказати Господу, наскільки для нас є дорогим Його прощення.

Ще більше будемо радіти з того, що Господь Бог нам грішним прощає багато, а те що ми можемо пробачити комусь є так мало. Словами псалми царя Давида мудро сказано: «Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито, блажен той, кому Бог не порахує гріха, і в кого на душі нема лукавства». (Пс. 31:1-2) Отже загляньмо, як говорили святі отці, в наше серце і відновімо правдиві і люблячі відносини з Богом і з нашими ближніми, щоб будувати Царство про яке говорить Господь; і вчімося прощати ближньому. Тому що, спасіння наше в наших руках.

Багато дарів покладено в серця наші Великим Життєдавцем. Отець Небесний дав нам життя і все необхідне для нього. Він зміцнює нас дарами благодаті Духа Святого. Ми завжди в боргу перед Богом, ми — Його вічні боржники, і свій борг ніколи не зможемо сплатити повністю. Господь хоче, щоб одержавши добро, ми творили його іншим і, будучи багатими у Бога, збагачували інших. Він не вимагає від нас занадто багато, бо знає наші людські слабкості.

Притчу цю Господь закінчує словами: «Так і Отець Мій Небесний вчинить з вами, якщо не простить кожен із вас від щирого серця своєму братові гріхів його» (Мф. 18:35). Почуття милосердя — один із найбільших дарів Божих, про яке запитає нас колись Суддя. Христос учить нас бути милосердними до кожної людини, наслідуючи Отця Небесного, отже, це потрібно для нашої користі, для користі наших ближніх та на славу Бога Отця. Амінь.

Настоятель Свято-троїцької громади в м. Чіктовага, Нью-Йорк
отець Юрій Касьянов

Share This:



< PreviousNext >
You might also like:
   UOW Archive            UOL Archive




 
     
 

Ukrainian Orthodox Church of the USA
P.O. Box 495;
South Bound Brook, NJ 08880
732-356-0090 (Phone) / 732-356-5556 (Fax)

Offices:
Ukrainian Orthodox Church of the USA
Metropolia Center
135 Davidson Avenue; Somerset, NJ 08873

Email:
consistory@uocofusa.org
webmaster@uocofusa.org



 

 



 News
 Announcements
 All
Name:
Email:
 
 

Powered by Orthodox Web Solutions